0
0
0

«Добрий вечір, Святий вечір! Батько з мамою вечерю вам передали!» або атмосфера Святого Вечора

«Добрий вечір, Святий вечір! Батько з мамою вечерю вам передали!» або атмосфера Святого Вечора

Святвечір — це велике християнське свято напередодні Різдва. Саме з нього починаються зимові свята, які тривають до Водохреща. Так, це релігійні свята, але наповнені вони не лише релігійними сенсами, а й сімейними та соціально-побутовими. Адже ці свята збирають та згуртовують родини, дарують особливу атмосферу і безцінні спогади. Тож, до створення таких спогадів й атмосфери може долучитися кожен. 

Їжа

Кутя — це найперше що ми згадуємо, коли мова заходить про Святий Вечір. Із року в рік наші бабусі, матусі готували її. Кутя займала важливе місце на столі, її робили максимально смачною й багатою, доповнюючи сушеними фруктами, маком та медом. Також, всі чули про 12 страв, що мають бути на столі, зокрема пісні вареники, страви з грибів та капусти, узвар і ніякого алкоголю. Алкоголь з'являвся на столі вже на Різдво. А саме така кількість страв, бо за одними повір’ями 12 символізує 12 апостолів Ісуса Христа, а за іншими — це 12 місяців у році. 

Заняття

На Святвечір вечеряти сідають після сходу першої зірки на небі. А до того, це звичайний день в якому господарю треба попорати по господарству, а господині прибрати хату та, власне, приготувати святковий стіл. 

Діти в цей день носять вечерю своїм хрещеним. Оскільки головна страва цього вечора це кутя, то несуть вони саме її та обов'язково випічку, чи то хліб, чи калачі, чи булочки. А віддаючи примовляють: «Добрий вечір, Святий вечір! Батько з мамою вечерю вам передали!». Хрещені приймали ці гостинці та у відповідь дякували й обдарували їх подарунками та хлібом. Якщо куми проживали далеко чи до них не встигнути в один день, то вечерю можна віднести і на Різдво. 

Таким чином святкова вечеря розділялась між всією родиною. Ця традиція обміну хлібом й подарунками символізує єдність родини та її благополуччя. 

Тож, в цей день всі при справах. А по їх завершенню і по сходу першої зірки, сім’я збирається за столом і голова сім’ї розпочинає трапезу.

Атмосфера

Ошатний стіл з багатою кутею, дідух на покуті, запалені свічки й святково одягнена сім’я — це основні компоненти атмосфери на Святвечір. І створює цю атмосферу вся сім’я гуртом. 

Про те, що страви готує і прибирає хату господиня, ми вже згадували. А от дідух в оселю вносить господар. Місце дідуха на покуті і символізує він,  за одними повір’ями — померлих родичів й єдність родини, а за іншими — добрий врожай і достаток в домі. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати». Він залишався в домі протягом тижня і створював святковість та затишок в домі. 
Свічки запалюють на Святвечір для того, щоб притягнути в будинок достаток і благополуччя. Та за деякими повір’ями запалювати їх має саме господар, як і розпочинати вечерю. 
І наостанок, в цей вечір всі мають бути одягнені у світлий одяг, сідати за стіл зі світлими думками й не переривати трапезу, бо це світле родинне свято, яке єднає покоління. 


Обряди та прикмети

Чи ви знали, що купатися в ополонці прийнято не лише на Водохреща? А про традацію вносити до хати сіно й посипати його солодощами й грошима? А про те, що на столі має бути столове приладдя для померлих родичів?

Святвечір повниться повір’ями й обрядами, які можуть відрізнятися не лише в регіонах, а й навіть в сусідніх селах і містах. 

Наприклад, в гірських місцевостях є традиція купатися в крижаній воді і в переддень Різдва. Люди вмивалися біля річки, бо вважалося, що в цей день вода має особливу цілющу силу. 

Також, в деяких місцевостях було прийнято митися у посудині з копійками. Це для, щоб грошей було як води, або щоб здоров’я було міцне як ці монети. 

Сіно вносили до хати як символ врожаю та достатку. Розстеляли його біля святкового столу, посипали солодощами й грошима, а малеча мала шукати ці солодощі й гроші і при тому, повторювати звуки тих тварин, яких хотіли, щоб велися в господарстві. 
Ось така цікава розвага для дітей є символом добробуту.

А на святковий стіл часто ставлять додаткові столові прибори. Ні, вони не зайві і не запасні, вони призначені для померлих родичів. Бо вірять, що у Святвечір за столом збирається вся-вся родина. З цим пов’язана також традиція дмухати на лавку чи стілець перш ніж сісти до вечері. Це для того, щоб не зачепити душі покійних, які теж в цей час за столом. Для них же, після вечері, зі столу не забирали кутю й прибори, щоб вони мали змогу частуватися. 

Багато є й прикмет щодо вечері у Святвечір. Наприклад, незаміжнім дівчатам чи неодруженим хлопцям не можна сидіти на розі столу, бо це відстрочить весілля. Не можна також бути далеко від будинку в цей вечір, бо будеш блукати весь наступний рік. Або зустрічати Різдво з боргами й образами, бо з ними весь рік і проведеш. 

Багато різних традицій в різних куточках України є щодо Святвечора, щодо Різдва. Але хоч і з різними підходами, з різними віруваннями, та все одно такі свята об’єднують сім’ї й дарують свято і дітям, і дорослим. 
Reviews: